0

«Шовкові» міфи: омани про найпопулярнішу у світі тканину

Натуральний шовк коштує набагато дорожче за найякіснішу бавовну. Принаймні той, що використовується у виробництві постільної білизни — щільний й важкий атлас. Відсутність досвіду тісної взаємодії з ним створило в суспільстві ряд міфів, загальноприйнятих помилок. Які ми зараз маємо намір розвіяти.

Міф №1. Справжній шовк важко відрізнити від підробки

Насправді це не так. Існує кілька прикмет, що допоможуть зрозуміти, оригінал або підробка перед вами. Якщо йдеться про вибір шовкової тканини, а не готового виробу, найпростіше закликати на допомогу силу вогню. Необхідно витягнути одне волокно з потрібної тканини й підпалити його. Пожежі через це не трапиться, але ви гарантовано зможете зрозуміти природу матеріалу. Волокно натурального шовку буде повільно горіти, видаючи аромат, що нагадує палену шерсть. Інші матеріали поводяться інакше. Наприклад, синтетичне волокно просто плавиться, а віскоза не горить зовсім — тільки тліє, а її запах при цьому нагадує палений папір. А коли волокно натурального шовку згорить, то перетвориться на грудочку, яку легко розтерти рукою в пудру.

Міф №2. Оригінальний шовк — дуже дороге задоволення

Технологія виробництва шовку — одна із найскладніших у світі. Тут як й раніше використовується багато ручної праці, тому вартість матеріалу навіть на рівні собівартості не може бути нижчою за ціну бавовни. Але назвати шовк просто нереально дорогим можна тільки в тому випадку, якщо мовиться про якийсь дизайнерський текстиль, який створюють для певного модного будинку або за ексклюзивним дизайном. Для такої тканини вартість на рівні 100 доларів за квадратний метр — норма. Але однотонний шовк з коконів тутового шовкопряда вартує в межах 10-70 доларів: чим вища щільність й цікавіша фактура, тим вища його вартість.

Зазначені вище числа справедливі для щільного атласу. Тонкі шовкові тканини — газ-шифон, крепдешин, ексцельсиор, туаль — обходяться дешевше. Постільну білизну з них шиють рідше, в основному — одяг та спідню білизну. Але все одно вартість виробів не така приголомшлива, щоб вважати шовк недозволеною розкішшю.

Міф №3. Якщо шовк, то обов'язково слизький і блискучий

Виключно гладенький і дуже слизький — найпоширеніші стереотипи про шовк. Але не всі різновиди шовкових тканин такі. Наприклад, шифон м'який, повітряний, з пористою й зовсім не слизькою поверхнею. Гладеньким і слизьким буває хіба що атлас, але й він після першого прання стає менш слизьким. До слова, серед кількох шовкових тканин є варіанти, які підходять для виробництва постільної білизни. Наприклад, крепдешин і мокрий шовк, які при всій своїй гладкості та еластичності не ковзають зовсім і залишаються максимально комфортними.

Про незвичайні різновиди шовку

Дикий шовк візуально дуже відрізняється від того шовку, до якого всі звикли — гладенького й сяйливого. Зовні він більше нагадує льон — матовий, жовто-сірий, з нерівномірною поверхнею. А виробляється за іншою технологією — не розмотуванням коконів тутового шовкопряда на окремі нитки, а зчісуванням волокон з кокона дикого дубового шовкопряда. Такий шовк добре вбирає вологу, міцний і виглядає дуже характерним, етнічним. Чудово вентилюється і не дозволяє потіти в найбільший спеку. Дикий шовк не прийнято ані вибілювати, ані фарбувати — він зберігає природний відтінок, не контактує з агресивними речовинами й відмінно підходить людям з алергією, чутливою шкірою, зовсім маленьким дітям або вагітним жінкам.

Імператорський шовк

Існує різновид шовку, який називається імператорським. За часів Старокитайської імперії носити такий могли тільки імператори. Ткали його за звичайною технологією, а ось фарбували особливим чином: розкладали на березі річки й ретельно обмазували сумішшю мулу, водоростей з її дна і давали спокій на 14 днів. В результаті шовк ставав матово-чорним зовні та коричневим всередині. Зворотний бік був оксамитовим і особливо приємним до тіла. Вважалося, що такий шовк заспокоює роздратовану шкіру та допомагає домогтися ремісії при псоріазі.

Шовковий одяг — найкраще рішення для дитини

Найчастіше дітям купують бавовняний одяг, пелюшки, постільну білизну. Проте, шовкові вироби підходять їм не менше, а часом й більше. Особливо якщо зроблені з дикого необробленого шовку. Оскільки бавовна, тільки якщо вона не органічна, багато обробляється агресивними речовинами і може викликати алергічні реакції. Дитяча шкіра в контакті з шовком позбавляється від червоності, діатезу, інших висипань. Дотик прохолодної шовковистої матерії заспокоює нервову систему і заколисує дитину. Мінімальна обробка, позитивний вплив на шкіру і нервову систему робить шовк відмінним рішенням не тільки для дітей, а й для вагітних жінок.

Протруювання шовку

Не можна сказати, що шовк зовсім не обробляється. Його обробляють, але трохи і використовують при цьому безпечні склади. Наприклад, його світлі сорти «протруюють», щоб отримати бежевий або темно-коричневий відтінок. Робиться це шляхом замочування тканини в розчині марганцівки. Чим більшим буде час перебування в розчині, тим темнішим виходить відтінок. Важливо, що цей спосіб фарбування максимально безпечний, а колір виходить стійким.

Шовк та домашній одяг

Для домашнього одягу й білизни найбільше підходить жакард та атлас. Вони гладенькі, прохолодні, щільно прилягають до тіла і дихають. В такому одязі приємніше і легше переносити спеку. Інший вдалий матеріал — шовковий трикотаж, який зустрічається набагато рідше, але ідеально підходить для будь-якого одягу: від спідньої білизни до вечірніх суконь. Він міцний, злегка прозорий, дуже еластичний, відмінно пропускає повітря, не дозволяючи шкірі потіти.

Шовкові корсети

Корсети з шовку — ще один варіант застосування шовку. І вони ж — предмет розкоші та обожнювання. Такі корсети зовсім не схожі на корсети з минулого на основі китового вуса. Але чудово моделюють фігуру, покращують поставу. Внутрішній шар таких виробів зроблений з атласу або жакарду, а тому шкіра в них дихає. Для зовнішнього шару використовуються практичніші матеріали — наприклад, тафта або парча. Вони розкішно виглядають, але не розтягуються з часом та не схильні до утворення затягувань.

Індивідуальне пошиття

З шовком непросто працювати, але блузи з нього — то неоціненний подарунок своїй шкірі. Також його беруть на підклад для дорогого верхнього одягу з натурального хутра або шкіри. Серед популярних підкладкових тканин — тонка тафта, яка змінює колір, й жакард невеликої товщини. Легкі предмети одягу — халати, пеньюари — роблять з шифону, ніжного і напівпрозорого. Ще шовкову тафту вкривають водозахисною плівкою та використовують для пошиття демісезонних курток, пальто і шубок з хутром.

Інтер'єрні завдання шовку

Дизайнери інтер'єрів найчастіше звертаються до шовку, коли постає завдання використати тільки екологічно чисті матеріали, доповнити текстилем приміщення в класичному стилі або створити автентичний інтер'єр в азійському стилі. Причому шовк може бути не тільки елементом текстильної історії. Він підходить для обробки стін — обклеювання, драпірування, створення декоративних перегородок. Може монтуватися на стелю, закриваючи її повністю або частково. Доречний в обробці меблів і зовсім незамінний для декорування віконних прорізів в кімнатах різного призначення.

Якщо говорити про конкретні тканини з шовку, що застосовуються в дизайні та декорі, то найчастіше в дизайн-проектах фігурує шовкова рогожка: щільна, практична, з густою деревною текстурою. Туаллю декорують стіни та стелі замість тинькування, причому результат виходить чудовим. Важливо, що шовк — не лише гарний, але й абсолютно безпечний матеріал. Він не горить та не тліє, на відміну від більшості синтетичних і частини натуральних матеріалів. Портьєри з нього не спалахнуть через сірник, недбало кинутий гостем. І, хоча шовк досить сильно мнеться і може виглядати неакуратним в процесі використання, шовкові тканини з природною жмаканою текстурою дозволяють нівелювати цей недолік.

 18.08.2021
 (121 переглядів)